Конфлікт інтересів відбувається, коли індивідуальні особисті інтереси співробітника або керівника зіткнуться з інтересами організації, у якій вони працюють. Це може призвести до недобросовісних дій або корупції, що є серйозним питанням у бізнесі.
Процеси запобігання, ідентифікації і керування конфліктами інтересів розглядаються в міжнародному стандарті ISO 37001, відповідно з вимогами якого організація розробляє політику конфлікту інтересів.
ЇЇ зміст може варіюватися в залежності від організації, але основні елементи можуть включати:
- Визначення конфлікту інтересів.
- Процедури для ідентифікації та оцінки потенційних конфліктів інтересів.
- Процедури для декларування і розкриття конфліктів інтересів.
- Правила щодо управління та розв’язання конфліктів інтересів.
- Правила щодо наслідків порушення політики конфлікту інтересів.
- Правила щодо документації та звітності в конфліктних ситуаціях.
З урахуванням викладеного, ключовим є розуміння, що конфлікти інтересів можуть призвести до корупційних дій та недобросовісної поведінки в організації. Організації мають вживати заходів для запобігання таким конфліктам, включаючи розробку та реалізацію відповідної політики, що визначає й регулює конфлікти інтересів. Одним із механізмів запобігання проявів конфлікту інтересів, як складовою корупційних дій є впровадження і сертифікації системи протидії корупції за стандарту ISO 37001.
Впровадження та сертифікація системи протидії корупції за стандарту ISO 37001 є додатковим захистом, який допоможе забезпечити дотримання найвищих стандартів етики та професіоналізму в організації. Використання такої системи може слугувати не лише засобом запобігання конфлікту інтересів, але і сигналом для зовнішніх стейкхолдерів, що організація взяла на себе зобов’язання боротися з корупцією.
Отже, ефективне управління конфліктами інтересів є не лише важливою складовою бізнес-етики, але і ключем до створення прозорої, відповідальної та довірчої корпоративної культури.