Корупція в освітньої галузі наносить величезну шкоду нашій країні. Даний вид корупції є надзвичайно небезпечним тому, що освітня система щорічно поповнює ринок праці сотнями тисяч дипломованих фахівців, реальний рівень знань, навичок та умінь яких може бути суттєво спотворений корупційними проявами.
Також небезпека полягає в тому, що вирішення будь-яких питань корупційним шляхом формуює стійке нейтральне і навіть позитивне ставлення до корупції, закріплює такий згубний стереотип мислення та поведінки.
Форми корупції в сфері освіти
Вищі навчальні заклади можуть стикатися з різними ризиками корупції при взаємодії з зацікавленими сторонами. Ось кілька можливих варіантів:
− Недобросовісна конкуренція: Конкуренція за фінансування та гранти може призвести до недобросовісних дій відносно інших вищих навчальних закладів. Це може включати вимагання хабарів, фальсифікацію даних, використання нечесних методів для залучення студентів та інших дій.
− Конфлікт інтересів: Якщо працівники вищого навчального закладу мають інтерес в певному дослідженні, вони можуть змінити результати дослідження, щоб забезпечити собі перевагу в отриманні грантів або фінансування.
− Недостатня відкритість та прозорість: Відсутність прозорості та відкритості в процесі прийняття рішень може призвести до недобросовісних дій, таких як підробка документів або використання родинних зв’язків для отримання переваг.
− Хабарництво: Професори та інші працівники можуть вимагати хабарів від студентів або інших осіб, щоб допомогти їм отримати відмінні оцінки або інші переваги.
Усі ці ризики можуть призвести до порушення законодавства та шкодити репутації вищого навчального закладу. Тому важливо встановити етичні стандарти та контролювати діяльність працівників вищого навчального закладу, а також забезпечити відкритість та прозорість у процесі прийняття рішень.
Щоб мінімізувати усі ці ризики навчальні заклади повинні впровадити у себе стандарт на відповідність ISO 37001 «Системи менеджменту протидії корупції».